Ubuntu середовище для розробки: Nginx + MySQL + PHP-fpm

LEMP — акронім, що об’єднує у собі чотири основні технології: Linux, Nginx, MySql та PHP. По суті базовий веб-сервер. Сьогодні я розкажу, як налаштувати LEMP в операційній системі Ubuntu (поточна версія 20.04). Одразу зробимо застереження, ми налаштовуємо внутрішнє середовище розробника, а не робочий сервер. Деякі служби та сервіси нам не знадобляться і не будуть описані в цьому огляді.

Запускаємо термінал ctrl+alt+t й одразу перемикаємось на root користувача $ sudo su, щоб постійно не вводити пароль, адже робити доведеться це дуже часто. Переконаємося, що система оновлена, а в репозиторії доступні найсвіжіші пакети. По черзі вводимо команди $ apt-get update та $ apt-get upgrade. Після оновлення слід перезавантажити систему, можна безпосередньо з термінала командою $ reboot.

MySQL чи MariaDB. MariaDB — форк, окрема гілка в розробці MySQL (названа на честь молодшої доньки Марії творця та провідного розробника MySQL). Перевагою вважається вільне ліцензування GNU GPL, приріст продуктивності та деякі нові можливості. MariaDB є повністю сумісною зі стандартами MySQL (більше інформації читайте на wikiі). Я належу до консервативних адміністраторів й до останнього дотримуюся перевірених і усталених рішень. Проте важко не помічати переваги MariaDB. І якщо для локальної розробки в принципі різниці немає, чи буде інстальована класична система управління базами даних MySQL чи MariaDB, то для робочих серверів я все ж таки рекомендував останню.

Виконуємо команду $ sudo apt-get install mariadb-server. Після інсталяції демон автоматично запуститься, але так залишати його не можна. Слід обмежити доступ та налаштувати root пароль: $ sudo mysql_secure_installation.

Enter current password for root (enter for none)

Тиснемо Еnter, щоб встановити нове root гасло

Change the root password? [Y/n]

Підтверджуємо зміну гасла — Y

New password

Задаємо новий пароль

Re-enter new password

Ще раз підтверджуємо щойно заданий пароль

Remove anonymous users? [Y/n]

Вилучаємо анонімного користувача — Y

Disallow root login remotely? [Y/n]

Забороняємо віддалений root доступ — Y

Remove test database and access to it? [Y/n]

Видаляємо тестову таблицю «test» — Y

Reload privilege tables now? [Y/n]

Перезавантажуємо привілеї — Y

PhpMyAdmin або трішки забігаючи наперед. У наступному огляді я встановлюватиму різні web-панелі, у тому числі і найпопулярніший web-клієнт для адміністрування баз даних PhpMyAdmin та популярну безкоштовну панель ISPconfig. Для того, щоб в майбутньому коректно інсталювався PhpMyAdmin, нам зараз потрібно виконати низку дрібних надбудов. Задаємо root пароль автентифікації для MariaDB (інакше phpmyadmin не зможе підключитися з-під рута) — echo "update mysql.user set plugin = 'mysql_native_password' where user='root';" | mysql -u root. Далі редагуємо файл налаштувань /etc/mysql/debian.cnf

Для застосування нових налаштувань перезавантажуємо MariaDb (команди ідентичні, як і для MySql)

Старт

$ service mysql start

Стоп

$ service mysql stop

Перезавантаження

$ service mysql restart

Nginx. Сучасний безкоштовний та високопродуктивний web-сервер для Unix систем, що потіснив Apache2 і зайшов у маси, як певний стандарт. Водночас простий та дуже потужний інструмент. У більшості випадків буде безвідмовно працювати навіть, що називається «з коробки» і без особливих налаштувань. На сьогодні Nginx використовує переважна більшість всіх веб-серверів у світі. І навіть зараз, читаючи цей допис, десь там у глибині за лаштунками відпрацював саме він :). Інсталюємо командою $ apt-get install nginx.

PHP-FPM. PHP може працювати в декількох модах/режимах (іSAPI, він же просто API):

• CLI SAPI — консольний режим (Command Line Interface)
• apxs2 SAPI — модуль до сервера apache2
• CGI SAPI — древній режим, який зараз практично на застосовується
• FPM SAPI — Fast Process Manager, він нас і цікавить

В наш час практичне застосування мають мод до сервера apache2 (apxs2 SAPI) та FPM (fastcgi). Оскільки ми відмовилися від веб-сервера apache2 навіть в суміжному проксі режимі з nginx, то залишається для нас лише PHP-fpm. І це безумовно найкращий вибір з усіх можливих. «Голий», ні у що не вбудований PHP працює значно швидше та надійніше. Коли я вперше випробував fastcgi, а це було дуже давно, зітхнув з полегшенням від багаторічної боротьби з постійними витоками пам'яті і контролем процесів для «mod php». Перш ніж інсталювати свіжу збірку PHP, долучаємо до репозиторію актуальне джерело:
$ sudo add-apt-repository ppa:ondrej/php
$ apt-get update
Якщо цього не зробити, можна зіштовхнутись з помилкою: «E: Не можу знайти пакунок php*.*» («E: Unable to locate package php*.*-fp»).

Встановлюємо бажану PHP версію та необхідні розширення:

Ну ось і все, базову інсталяцію LEMP сервера завершено. Можете відкрити в браузері адресу http://localhost/ та переконатись, що все працює — завантажиться індекс сторінка Nginx з вітанням.

І хоча наш веб-сервер повністю готовий та працездатний, на жаль, з точки зору користувача він поки не дуже зручний і привітний. В наступному огляді ми це виправимо, встановивши веб-панелі PhpMyAdmin та ISPconfig.