Бюджетний Wi-Fi роутер для квартири

Готовий посперечатись, мій друже, твій старенький маршрутизатор або згорів, або почав нестерпно глючити. І врешті-решт стало очевидно, без нового роутера не обійтись. Здавалось би, і що тут такого? Заходимо на «Розетку» та тицяємо перший ліпший варіант, закриваючи питання на довгі роки. Та замість очевидного вибору з полиць магазинів та Інтернет-сторінок замайоріли сотні одиниць товарів з цінами від десяти доларів до «ого-го-го», з купою незрозумілих технічних характеристик та з загадковими абревіатурами у назвах. І вже треба вникати, чим «802.11b/g/n» відрізняється від «Wi-Fi 5», і чому дводіапазонний кращий за одно? Що це взагалі за частоти — 2.4 ГГц, 5 ГГц і 6 ГГц? Та й на вигляд вони усі різні. У когось дві антени, у когось ні одної зовнішньої, а хтось, як їжак :) Консультант в магазині ненароком поцікавився квадратурою квартири і з розумним виразом обличчя запропонував зовсім недешеві Mesh системи, мовляв, без них ніяк не обійтись :(.
Ех-ех, починають закипати мізки, а я ж хотів просто обрати звичайнісінький маршрутизатор, а не студіювати Wi-Fi технологію. Що ж, розумію і постараюсь згладити усі академічні кути, залишивши тільки важливі аспекти вибору.

Основний критерій підбору — для типової квартири пересічного українця (1-3 кімнати). Звісно, мова не йде про великі приватні будинки, багатолюдні офіси, кафе/ресторани та зали великої площі з одночасним підключенням десятків, а то і сотень осіб. Квартирний wi-fi роутер часто називають ще SOHO-router (small office/home office), тобто непромисловий маршрутизатор. В українських Інтернет-магазинах локалізована назва — «домашній роутер». Викреслюємо з фільтру пошуку усі ніші категорії: серверні/офісні/ігрові маршрутизатори, повторювачі/репітери та mesh системи.

Порт підключення. Станом на 2022 рік переважна більшість усіх провайдерів України використовують найбільш поширений тип підключення WAN — Ethernet. Простіше кажучи, звичайнісінький мережевий кабель зі штатним конектором RJ-45.

Звісно, існують й інші варіанти підключення. Наприклад, через телефонну лінію ADSL або напряму заведене скловолокно SFP (без терміналу SFP => RJ-45). Однак ці варіанти використовуються значно рідше. І хоча найбільш вірогідний WAN — це Ethernet підключення, обов’язково переконайтесь у цьому перед покупкою маршрутизатора. До речі, існує чимало моделей, що одночасно підтримують кілька різних WAN портів.

Швидкість підключення WAN/LAN портів та їх кількість. Друзі, ви мабуть помітили, окрім порту підключення WAN, маршрутизатор оснащений ще кількома LAN портами. Зазвичай їх рідко задіюють (* в контексті розмови про квартирний роутер). Проте іноді вони стають в нагоді. До прикладу, в мене один з LAN портів використовується напряму для tv-лінії, а ще я люблю побавитись з asic-майнерами, та це вже інша історія :). У будь-якому випадку, LAN порти передбачено кожним виробником. Навіть самі бюджетні моделі облаштовані трьома-чотирма LAN портами. І цього більш ніж достатньо для пересічного користувача. Тож кількість портів — явно не той критерій, на який слід звертати увагу при виборі SOHO маршрутизаторів.
Щодо швидкості WAN/LAN. Це теоретично максимальна швидкість обміну даними між провайдером (сервером) та клієнтом. В сегменті домашніх маршрутизаторів доступні варіанта — 100/150/300 Мбіт/сек та 1 Гбіт/сек. Який саме обрати? Якщо дозволяє бюджет, бажано купити 1 Гбіт/сек. Якщо ж ціна — це ключове питання, тоді можна і посунутись.

Дане застереження не повинно вселяти острах, а має на меті спонукати до раціонального вибору. Будьмо відверті, навіть сьогодні, у 2022 році 100 Мбіт/сек — пристойна швидкість мережі. Такого каналу позаочі вистачає для переважної більшості квартир пересічної сім’ї. Передбачаючи шквал питань, одразу відповідаю, усі ваші гаджети (смартфони/планшети/лептопи) та перегляд Megogo на кількох телевізорах одночасно (навіть у якості 4К) з запасом обслуговує канал в 100 Мбіт/сек.

А як же швидкість самого Wi-Fi? Що це за космічні цифри в тисячах Мбіт/сек? Якщо коротко, маркетинг чистої води. Кожен виробник наводить максимально доступну сумарну Wi-Fi швидкість (теоретичну швидкість самої технології) з усіх каналів. Не варто зациклюватись на цих цифрах.

Стандарт зв’язку Wi-Fi та діапазони. Як було обіцяно раніше, говоритиму тільки про важливе і жодних довгих нудних лекцій. Загалом існує кілька десятків різних стандартів Wi-Fi, включно з тестовими та нестандартизованим Draft-технологіями. І тільки три діапазони частот — 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц.

• Звичайний маршрутизатор (підтримує тільки один діапазон): працює на частоті 2.4 ГГц
• Дводіапазонний маршрутизатор: підтримує роботу на частотах 2.4 ГГц та 5 ГГц
• Тридіапазонний маршрутизатор: працює одночасно в режимах 2.4 ГГц, 5 ГГц та 6 ГГц

Довший час в наших оселях працювали звичайні однодіапазонні (2,4 ГГц) маршрутизатори. І хоча жодної статистики по Україні не ведеться, з власних спостережень можу сказати, більшість українських кварти все ще оснащена ними. Якихось серйозних нарікань вони не викликають, чесно відпрацьовують кожну копійку своєї вартості. Знов ж таки, якщо терміново потрібен роутер, а в гаманці зайвих гривень ну зовсім нема, на цьому варіанті, мабуть, і зупинимось.

Дводіапазонний маршрутизатор буде коштувати трішки дорожче. Однак саме його я рекомендую до придбання загалом і особливо в густозаселених житлових комплексах. Частота 2.4 ГГц щільно зайнята та переповнена завадами. Враховуючи вищесказане, часто-густо стабільність Wi-Fi мережі страждає. Змінити цю ситуацію покликана додаткова, відносно вільна, смуга в 5 ГГц.

Тридіапазонний роутер в якості бюджетного квартирного, мабуть, розглядати не слід взагалі. Очевидно, ціна буде значно вищою, а ось переваги над дводіапазонним можна зовсім не отримати. Справа в тому, що не так вже й багато приладів, здатних працювати на частоті 6 ГГц. В основному це флагманські та сучасні девайси.

Повертаємось до стандартів. З усіх можливих нас цікавлять тільки три:

• 802.11b/g/n. Найпоширеніший Wi-Fi стандарт, працює лише в одному діапазоні 2.4 ГГц (самі недорогі моделі).
• 802.11b/g/n/ac (Wi-Fi 5). Рекомендований мною дводіапазонний стандарт, що працює у двох діапазонах — 2.4 ГГц та 5 ГГц.
• 802.11ax (Wi-Fi 6). Найсучасніший стандарт, що працює в усіх трьох діапазонах (6 ГГц + 5 ГГц + 2.4 ГГц). Реалізований в дорогих девайсах.

Кількість антен та межі покриття. Існує міф, буцімто кількість антен впливає на зону покриття Wi-Fi. Спішу запевнити, це стовідсотковий міф. Потужність роутера та зона покриття Wi-Fi жодним чином не визначається кількістю антен. Міць антени вимірюється в одиницях «dBi». Гранична сила обмежена законодавством України (звична практика для Європи та світу). Простіше кажучи, потужність усіх маршрутизаторів плюс-мінус однакова. У разі поганого сигналу чи сліпих зон у вашому помешканні, доцільно розглядати Mesh систему, або інсталювати додатково Wi-Fi репітер/підсилювач.

Висновки та поради. Підсумовуючи усе вищесказане, в категорії «бюджетний маршрутизатор для квартири» я виділяю дві конфігурації:

Рекомендований: 1 Гбіт/сек, дводіапазонний (2.4 ГГц + 5 ГГц), стандарт 802.11b/g/n/ac
Найдоступніший (дешевий): 100 Мбіт/сек, лише один діапазон (2.4 ГГц), стандарт 802.11b/g/n

Бюджетний клас так чи інакше представлений багатьма виробниками. Найдешевший діапазон (10$-30$) в Україні: 2E, Mercusys, Netis, Pipo, Totolink, Tenda, TP-Link, ASUS, Huawei ...

На цьому все, бажаю, щоб новопридбаний маршрутизатор довго та безвідмовно працював, припадаючи порохом десь у куточку :)