Обираємо свій перший SSD накопичувач — оптимальний варіант за розумні гроші

Вітаю всіх, хто нарешті дозрів до придбання свого першого SSD диску. Хочу одразу запевнити та розвіяти усі сумніви — це правильне та своєчасне рішення. Ніщо так не сповільнює систему, як старенький жорсткий диск. З усіх можливих апгрейдів заміна жорсткого диску на твердотілий буде найбільш виправданим та наочно відчутним. Ефект перевершить усі ваші сподівання, система завантажуватиметься в рази швидше, додатки та ігри почнуть літати, а рутинні дії, що займали раніше хвилини, виконуватимуться майже миттєво. І зрештою виникне лише одне питання — «і чому я не купив його раніше?».

Застереження та міфі. На дворі 2022 рік, і Solid State Drive — рішення з розряду «Must Have». На жаль, швидкоплинний прогрес залишає за собою чимало неактуальної інформації, і ще й досі можна знайти статті, де люди жаліються на дорожнечу SSD дисків, низький ресурс, малий об’єм пам’яті, часті відмови у роботі та інше. Такі факти мали місце в перших поколіннях інноваційної технології і повністю безпідставні в наш час. Об’єктивних причин відмовлятись від твердотілих накопичувачів на користь жорстких дисків сьогодні просто не існує. Існують тільки конкретні критерії, згідно яких і треба обирати. Тож почнемо :)

Інтерфейс підключення та форм-фактор. Форм-фактор (Form Factor) — це стандарт зовнішніх габаритів. Простіше кажучи — те, як виглядає диск і які він має розміри. І хоча формально існує з десяток різних формфакторів SSD накопичувачів, практичне застосування і масове поширення мають тільки кілька з них.

2.5 inch (дюйма) — найпопулярніший на сьогоднішній день форм-фактор. Звичний за габаритами накопичувач, як і всі старенькі 2.5-дюймові HHD диски. Єдине, на що слід звернути увага, так це на товщину. Бувають 9,5 міліметрові та 7 міліметрові корпуси. Якщо у вас не надто сучасний ноутбук, і є бажання замінити жорсткий диск (фізично встановити на його місце твердотілий), тоді саме цей форм-фактор і слід обирати.

М.2 — займає другу сходинку за поширеністю на сьогоднішній день серед усіх форм-факторів. Це легкий та компактний накопичувач у вигляді плати без зайвого корпусу. Забігаючи трішки наперед, слід відзначити — формфактор M.2 може мати як SATAIII інтерфейс підключення, так і PCI Express. Перед тим як купити такий диск, обов’язково переконайтесь, що обрали потрібний (про інтерфейси читаємо далі).

Від зовнішнього вигляду та габаритів переходимо до більш значущого критерію вибору — інтерфейс підключення. І тут не можна дати маху, якщо обрати невірний інтерфейс, фізично не вийде підключите SSD накопичувач. В наші дні все ще найбільш поширеним інтерфейсом вважається SATAIII (SATA3). Підтримується практично усіма сучасними та й не дуже сучасними лептопами і персональними комп’ютерами. SSD SATAIII може бути представлений як в форм-факторі 2,5-дюйма, так і в M.2 (дивимось зображення вище). Вірогідніше за все жорсткий диск, який Ви плануєте замінити, використовує саме цей інтерфейс.

Окрім SATAIII сучасним та навіть більш продуктивним з точки зору швидкодії є інтерфейс підключення PCI Express (PCIe). Однак цей варіант здебільшого підійде для більш сучасних ноутбуків і персональних комп’ютерів. Найбільш поширений формфактор для твердотілих дисків з інтерфейсом PCIe — M.2. Дозволю собі дати пораду: якщо ваш лептоп/пк підтримує PCI Express підключення (є вільний слот), слід віддати перевагу цьому інтерфейсу перед SATAIII. Таким чином Ви трішки «виграєте» в плані продуктивності і збережете в системі старенький жорсткий диск.

Оскільки мова йде про різні інтерфейси, слід згадати і про зовнішні (виносні) носії зі стандартними USB підключеннями (Type-a, Type-c). Очевидно, такі накопичувача не можуть використовуватися у якості основного системного.

Тип пам’яті — SLC, MLC, TLC, QLC, 3D NAND ... За усіма цими модними акронімами ховаються прості для розуміння речі та трішки маркетингу. NAND — це енергонезалежна флеш-пам’ять, яка масово та повсюдно застосовується в сучасних гаджетах. І неважливо, чи то смартфон/планшет/фотоапарат з вбудованою пам’яттю, чи зовнішня SD карта, usb «флешка» і навіть потужний SSD драйвер — в основі завжди NAND пам’ять. А SLC, MLC, TLC, QLC — ніщо інше, як різновидність цієї пам’яті з різницею у кількості біт в одній комірці.

SLC (Single-Level Cell)

Комірка зберігає лише 1 біт інформації

MLC (Multi-Level Cell)

Багаторівнева комірка, що зберігає в собі 2 біта інформації

TLC (Triple-Level Cell)

Комірка пам’яті з обсягом інформації в три біта

QLC (Quad-Level Cell)

4-бітна комірка пам’яті

Кількість біт в комірці безпосередньо впливають на її ресурс. Цей ресурс визначає параметр P/E (program/erase, програмування-запис/стирання). Орієнтовний термін життя для різник типів пам’яті вказаний на малюнку вище, дані наводить відомий виробник Kingston. Простіше кажучи, SLC більш «живуча» за MLC, а MLC за TLC і так далі. Однак це стосується і ціни. Чим менше біт в комірці, тим дорожче її виготовлення, а значить і кінцева ціна драйвера.

А що ж тоді таке 3D-NAND та V-NAND? Відносно нова технологія, суть якої полягає в багатошаровості. Комірки пам’яті розміщуються не в одній площині, як це було звично до появи технології, а в просторі, завдяки чому суттєво збільшується щільність пам’яті. Першим цю технологію застосував Samsung і нарік її V-Nand (vertiсal). Але по суті це все слова синоніми. Як і звичайна пам’ять, 3D-NAND може мати комірки різного типу.

З теорією закінчено, тож повернемося до наших реалій. На українському ринку станом на 2022 рік найбільший сегмент — це все ж таки TLC накопичувачі. Як на мене, збалансований компроміс між доволі хорошим ресурсом роботи та доступною ціною. Саме його я і рекомендую придбати у розрізі «ціна/якість». Щодо MLC пам’яті скажу так: звісно вона краща, але є одне «але» :) Виробники вдаються до хитрощів і часто-густо маркують свій нібито MLC драйвер з різними помітками та дописами, щось на кшталт «MLC-3». Хоча фактично використовують ті ж самі 3-бітні комірки. Не спокушайтесь на дешевий MLC накопичувач, швидше за все ніякої 2-бітної структури там не буде. Якщо бажаєте купити справжній 2-бітний MLC SSD, розраховуйте на вищу ціну.

Швидкодія. Існує два показники, що визначають швидкодію — швидкість читання та швидкість запису. Зазвичай швидкість читання буде трішки вищою ніж швидкість запису. З урахуванням нашого ринку і станом на 2022 рік — це орієнтовно 500 МБ/сек. Якщо не дозволяє бюджет, можна трішки посунутись і придбати SSD із показниками в 400 МБ/сек. Нижче цієї планки купувати SSD я не рекомендую (морально застаріле залізо).

Обсяг сховища. Слід виділити два підходи у цьому питанні. 1: Робимо повну заміну старенького жорсткого диску на новий. В такому випадку про жодні малорозмірні диски мова не йде. 2: Інсталюємо SSD на пару зі старим HHD (в додатковий SATA роз’єм, замість оптичного приводу чи PCIe). Тобто операційна система, увесь софт, ігри для геймерів та інші програми залишаються на швидкісному SSD драйвері, що забезпечую максимальну швидкодію. В той же час сховище жорсткого диску використовується й надалі для зберігання статичних даних — відео, сотні гігабайт фотографій, колекція музики, бекапи, тощо. У будь-якому випадку, я не рекомендую купувати накопичувачі об’ємом менше 250 GB.

Ось і все, основні «секрети» та крапки над «і» розставлено. Вдалих придбань та довгих безперебійних років роботи вашому SSD :)