Я трішки вагався, чи потрібно писати цей огляд взагалі. Адже останні роки абсолютною домінуючою пошуковою системою в України залишався і залишається Google. І здавалось би, про що далі говорити, за минулий рік відсоток пошукового трафіку Google становив 96,5%. Однак аналіз запитів показав, що вебмайстри та початкові seo-фахівці постійно задаються цим питанням. Воно десь і зрозуміло, створив я собі сайт, долучив в «Google Search Console» і починаю гадати, а хто б ще міг насипати органічного трафіку? Щоб не переливати з пустого у порожнє, одразу перейдемо до графіків. Рік 2022 ще далеко не добіг і половини, тож візьмемо вибірку за повний 2021 рік з авторитетного ресурсу statcounter.com (ці дані будуть більш репрезентативними).
Графік наочно підтверджує вищезазначене. Google (червоний колір)впевнено монополізує пошукову видачу України, 90%-95% всіх запитів генерує саме він. На рівні 5% ще тримається російський Яндекс (продовжуються маніпуляції з доменами та обходом блокування). Однак ця цифра падає з року в рік шаленими темпами. А після 24 лютого 2022 року навіть примарних шансів та перспектив закріпитися в українському інформаційному просторі у нього нема. Закривають рейтинг дві світові системи пошуку Bing та DuckDuckGo. Їх доля на UA полі коливається в межах 0,5%-0,7% для кожного сервісу. Незважаючи на невисокі відсотки, я все ж таки рекомендую долучити свій сайт і у Bing, і у DuckDuckGo. Річ у тім, що ці системи використовують власні алгоритми пошуку та ранжування. Трафік, який не вдалось «зібрати» з Google, цілком реально дістати тут.
І це все? А як же українські пошукачі, невже їх не існує? Існують, просто доля в загальному обсязі їх незначна, тому на графіку вони не відображені. Про них далі і йтиме мова.
Bill-Mill (Афішний Млин) — найновіша вітчизняна пошукова система, що забезпечую повну анонімність пошуку та володіє власним токеном MILL. На відміну від класичних пошукачів, Bill-Mill щоразу видає так би мовити чистий пошук. Тобто не береться до уваги попередня історія, вподобання чи будь-які ніші форми націлювання (targeting). З точки зору користувача система доволі цікава. Є навіть можливість заробити трішки криптовалюти, виконуючи різні завдання. Рекламодавці також можуть купувати пошуковий трафік по доволі демократичним цінам. А ось з точки зору власника сайту нічого нового система нам не демонструє. Під капотом той самий рушій від Google. Простіше кажучи, все що бачить Google — те побачить і Bill-Mill. Різниця тільки в позиціях та ранжувані.
Search.Com.Ua акцентує на своїй унікальності, сервіс використовує власні алгоритми пошуку. Це вже не просто продубльований Google рушій, а власне програмне забезпечення та незалежна обробка даних. Є можливість добавити окрему URL адресу в індекс, або зареєструватись в сервісі як вебмайстер та долучити сайт цілком, щось на кшталт Google Search Console.
Uaport.net. Самий старий величезний каталог українських сайтів з власним пошуком. В принципі тут все зрозуміло. Долучаємо до каталогу свій сайт і чекаємо, поки пройде модерацію. Як тільки ресурс з’явиться в каталозі, він автоматично прийматиме участь в пошуку.
«Бодя» — пошуковий каталог товарів, виробників, послуг, компаній з фільтрацією по регіонам України. Такий собі довідковий центр. Навряд «Бодя» підійде усім сайтам, але для реального сектору послуг та товарів — це суттєве підживлення цільовим трафіком.
На цьому можна було б поставити крапку, але відчуваю чимало питань, а як же величезні інформаційні ресурси України — Ukr.Net, Meta.Ua, I.Ua ...? Річ у тім, що усі їхні пошукові сервіси (search.ukr.net, search.meta.ua, search.i.ua) — це ніщо інше, як звичайнісінький Google, стилізований під власний сайт. Розглядати їх, як окреме джерело трафіку, нема змісту.